Безглуздо нагадувати, що з 24.02.22 життя всіх в нашій країні докорінно змінилось, як і життя багатьох у всьому світі.
Разом із тим, позиція керівництва України, яка неодноразово висловлювалась за останній час, підтверджує тезу про необхідність роботи як підприємств так і фізичних осіб задля підтримки економіки, забезпечення власних родин та можливості здійснення суспільно важливої діяльності.
Доцільно також зазначити, що в часи випробування, переважна більшість громадян України вже проявила свій незламний характер, та більш ніж свідомо продовжила виконувати покладені на себе часом обов’язки, в тому числі із продовження трудових відносин із найнятими працівниками та сплати відповідних податків.
Проте враховуючи значну кількість звернень громадян з питань надання консультацій в межах трудового права, ми вирішили підготувати два матеріали, пов’язані саме з цим важливим напрямком, задля недопущення випадків порушення прав робітників.
Так на сьогоднішній момент в Україні окрім КЗпП України (Кодекс законів про працю України) прийнятий та діє Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Саме ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на сьогоднішній момент врегульовані взаємовідносини між роботодавцем та робітником!
Вказаний закон:
-Регулює правові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні, незалежно від форм власності в період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
-Вводить обмеження конституційних прав та свобод відповідно до ст.43,44 Конституції України (Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується., Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.).
Права роботодавця з питань переведення працівника на іншу роботу:
-У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
Розірвання трудового договору в період воєнного стану:
Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
- У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку
- Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
- Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
- П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
- Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
- Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
- У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.
Робота в нічний час
- У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
- Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
- Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
- Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
- Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
- У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Відпустки
- У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
- У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
- Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".
Призупинення дії трудового договору
- Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
- Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
- Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
- Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Уразі наявності додаткових питань, нашою командою будуть підготовлені додаткові роз’яснення діючого законодавства в галузі права.