Старовинна традиція поминати покійних родичів та близьких - закладена в спеціально відведені дні, знані нами, як поминальні. Дати щороку можуть змінюватися залежно від церковного календаря та свят. Нагадуємо, що з 1 вересня попереднього року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. Це означає, що тепер парафіяни ПЦУ відзначатимуть всі неперехідні православні свята на 13 днів раніше порівняно зі святкуванням за григоріанським календарем. Так, Радониця в 2024 році припадає на 14 травня.
Читайте також: Як криворіжцям доїхати на кладовища у поминальні дні: схеми руху транспорту
У поминальні дні в церкві ставляться свічки за упокій душ померлих, відвідуються кладовища для прибирання на могилах та молитви за спокій померлих.
У 2024 році Провідна неділя припадає на 12 травня - першу неділю після Великодня. Цей день має особливе значення для людей, які згадують душі померлих та дотримуються вірувань, що супроводжують поминальний тиждень.
Традиції та звичаї у поминальні дні
Вважається, що під час Великодня Бог відпускає душі померлих на землю, а впродовж наступного тижня слід ставити на вікно запалену свічку, щоб вони могли знайти дорогу додому. На Провідну неділю, вони, за легендою, повертаються назад на небо, і родичі зустрічаються з ними на кладовищі, попрощавшись з ними. Якщо у цей день йде дощ, то він сприймається як плач душ, які не змогли повернутися через гріхи.
Наші пращури вірили, що дощ у день Радониці – це обіцянка плодючого року. А дитина, народжена в цей день, отримує в спадок якості свого покійного родича.
Хоча ці традиції відомі в християнстві, вони мають свої корені в язичництві, де поминали родичів під час весняного відродження природи, щоб символізувати колообіг "життя-смерть-життя".
Що таке Радониця: історія свята
Радониця – це основне весняне свято в східній християнській традиції, присвячене вшануванню пам'яті покійних родичів та близьких людей. Це свято припадає на неділю, понеділок або вівторок Хоминого тижня, залежно від регіону. У народній традиції Радониця вважається Великоднем для покійників, сповненим радості і надії на вічне життя.
У цей день у храмах обов'язково відбуваються літургія та вечірнє богослужіння, під час яких виконуються повні панахиди з великодніми піснями. Після цього віряни вирушають до кладовища, де моляться за покійних та прикрашають могили квітами.
Вже з давніх-давен поминальний день був особливо важливим для християнських цвинтарів. Це підтверджують записи з IV століття, засвідчені Іоаном Богословом. Етимологічно слово "Радониця" походить від "радості" та "рідності". Християни відзначають цей день як радість за відродження душ померлих у кращому світі.
В народі існує багато назв для Радониці: Гробки, Проводи, Радоницька або Червона неділя, Батьківська неділя. Для більшості українців найбільш звична назва – "проводи", яка акцентує на основному значенні цього свята.
Фото з відкритих джерел
Що треба приготувати на Провідну неділю?
Коливо - це страва, яка готується на поминальні дні. Зазвичай його готують як кутю, поливаючи сиропом з меду або цукру та розставляючи родзинки у формі хреста. Ця страва також має свої корені в язичництві, як і сам обряд Гробків та Великдень загалом. Так, ще за язичництва господиня, окрім колива, у ці дні готувала страви, які особливо любили померлі при житті. Усі зносили їжу на кладовище, стелили скатертини між могил і ділились між собою стравами. Також серед традиційних страв – паска, книші, пироги, а також нова порція крашанок.
Прикмети Провідної неділі
Вважають, що незаміжні дівчата чи холості хлопці повинні брати участь у бенкеті, щоб не привернути невдачу. Також поширено обмивати ікони джерельною водою, щоб покращити матеріальне становище та здоров'я. Цією водою також вмивала зранку вся родина: спочатку молодші, потім - старші.
Молитви також мають велике значення у цей день. Вони можуть бути адресовані не лише до Бога, але й до померлих родичів, які, за віруванням, молитимуться за своїх близьких на тому світі.
Що не можна робити під час поминального тижня?
1. Церква категорично забороняє залишати їжу на могилах покійних, вважаючи це за забобони. Краще віддати цю їжу тим, хто цього потребує, як вияв поваги до спільноти.
2. Не слід поминати померлих алкоголем чи залишати на їх могилах алкогольні напої та цигарки.
3. Під час відвідин кладовища не лише не дозволяється згадувати погано про покійних, але й рекомендується утриматися від гучних проявів емоцій, які можуть порушити спокій душ померлих.
4. Наші предки вважали, що надто голосно виявляти тугу або радість біля могил може спровокувати душу покійного "забрати" з собою.
5. Також не рекомендується організовувати поминальні обіди прямо на цвинтарі. Краще провести це вдома, де можна виявити повагу та пам'ять про померлих у затишку.
Фото з відкритих джерел
Що можна робити під час поминального тижня?
У період Радониці, люди зазвичай відвідують цвинтар та церкву, проявляючи пам'ять про померлих та виявляючи духовну підтримку.
На 14 травня у храмах проводяться спеціальні літургії та служби, де можна вшанувати пам'ять про зниклих. Перед службою в церкві можна залишити записку з іменами померлих – священик прочитає їх під час служби. Якщо немає можливості побувати в церкві, то вдома чи на цвинтарі можна запалити свічку, чи лампадку та помолитися самостійно.
Доброчинність є важливим аспектом поминальних днів. Подати гроші, їжу або іншу милостиню нужденним – це добра справа, яка виявляє турботу про спільноту та виявляє повагу до пам'яті померлих.
Молитва про порятунок душі покійного має особливе значення. Вона допомагає душам померлих знайти спокій та відпускає їм гріхи. Священики наголошують, що допомогу мертвим можуть надати добрі справи, здійснені живими. Традиційно вважається, що під час Проводів, бар'єр між світом мертвих і живих зникає. Тому допомогу і заступництва від покійних часто просять, та сподіваються на нього.
Радониця – це час пам'яті, радості і надії на вічне життя, яке дарує віра в єднання з померлими та зв'язок з минулим. А також час пам'яті та зв'язку з минулим, який зберігається через вірування та традиції, спадкові з язичництва та відображені в сучасному християнському календарі. Для українців завжди було дуже важливим збереження традицій. До слова, раніше ми писали який макіяж українки робили у давнину.