Чи може Кривий Ріг бути цікавим, як об’єкт мистецького дослідження? Наскільки художники та митці Кривого Рогу є відомими та впізнаваними? Виставковий проект “Кривий Ріг «Мистецький»” створений саме для виявлення та поширення мистецької частини міста, яка на сьогодні є маловідомою. На виставці представлені роботи не тільки художників нашого міста, а й творців Києва, Харкова, Ужгорода, Одеси та Вишгорода. Журналісти krivbass.city відвідали виставку і поспілкувалися з митцями та відвідувачами.

 

Організатором заходу:  @ucf.ua у партнерстві з 39.9gallery, ГО «Інститут розвитку Кривого Рогу», Open Place. На виставці митці продемонструють потенціал Кривого Рогу не лише як промислового гіганта, але й як центру сучасної культури та мистецтва в Україні. Оригінальним виставковим проєктом організатори прагнуть привернути увагу до мистецького потенціалу Кривого Рогу та виявити талановитих художників, які цікавляться Кривим Рогом або творять у цьому місті.

  

Читайте також: Громадський діяч Віктор Шаптала пропонує встановити пам‘ятник козаку-характернику та бійцям ЗСУ

"Виставка була дуже вражаючою, я дізналася та побачила, наскільки талановиті наші земляки. Мені дуже сподобалася патріотична частина виставки: те, що видно не на перший погляд, але сама ідея в собі приховує величезний зміст, який буде актуальним, як на мене, завжди. Я вдячна людям, які створюють і просувають подібні починання, тому що це дуже важливо завжди, а в наш час особливо: зараз ми будуємо наше нове суспільство, і подібні речі виводять нас на вірний шлях", - зазначила Аліна відвідувачка виставки.

Однією з незвичних робіт є “Крістіан”, яка належить до серії фотографій “Приховані історії”, що розповідає про життя людей при постійних змінах правил, законів і угод. Вона зображує молодого чоловіка Крістіана, який використовує вагу свого тіла, щоб усвідомити матеріальність речей. Прив’язавши себе до них, Крістіан пробує, чи зможе ця конструкція підняти його над навколишнім простором, за наявності вітру. Ця картина й справді  спонукає замислитися над тим, яке місце матеріальні речі займають у нашому житті.

Також неможливо не звернути увагу на великий яскравий триптих Марини Довганич, присвячений питанню декомунізації та консервації соцреалістичного монументального мистецтва. Він має гучну назву - “Україні чавун, сталь, прокат”. Художниця надихнулася мозаїчною стелою 70-х років, яка височіє перед контрольно-пропускним пунктом “Арселор Міттел Кривий Ріг”. Монумент вразив Марину своїм масштабом, та вона наголошує на тому, що металургійна промисловість на Криворіжжі - це не досягнення більшовиків, адже вона почалася за ініціативи українського дослідника Олександра Поля.

 

Також Марина Довганич стала однією з моделей для серії фотографій “Пангея” (Перша Земля). Ця серія була створена творчинею Женею Лаптій в рамках участі у резиденції художників Кривого Рогу. “Резиденція у Кривому Розі для мене відкрила можливість говорити про соціальні й економічні проблеми регіону або певних верств населення, перебуваючи поза контекстом самої проблеми. Тобто чи може художник говорити про проблему, будучи тільки ї спостерігачем. Можливо, надалі це стане основною темою моєї творчості» - повідомляє Женя у соціальних мережах.

«Чудова нагода поринути у креативне середовище разом із студентами. Дуже приємно, що організатори виставки та стратегічної сесії долучили наше студенство міжнародної журналістики та менеджменту креативних індустрій до процесу створення Центру Культури. Ця ініціатива потрібна місту! Ми маємо унікальну індустріальну інфраструктуру, а це абсолютно нетривіальні можливості для творчого вираження! Сподіваємося на плідну співпрацю у майбутньому»? - поділилася враженнями Ірина Максимова, викладачка ДУЕТу.

Тож, тепер ми точно знаємо, що Кривий Ріг - це не лише про один  з промислових центрів України, а про неповторне мистецтво та талановитих людей.

Виставка триватиме з 26 вересня по 26 жовтня за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського 1А, простір Дія. Бізнес.

Раніше ми писали: Воєнний психолог Андрій Козинчук розповів, як правильно взаємодіяти з військовослужбовцями, щоб не травмувати їх, а підтримувати і допомагати повернутися до цивільного життя.