Команда krivbass.city розпочинає серію публікацій, в яких розповість історію рідного міста в роки Незалежності. Як розвивався Кривий Ріг всі ці 30 років, що нового та цікавого було зроблено читайте у нашому першому випуску Кривий Ріг у роки Незалежності – 1991 рік.

Австрійці збудували у Кривому Розі містечко Макулан

                   

Фото з архіву газети "Червоний Гірник"

У 20-х числах грудня 1991 року були заселені сім’ї військовослужбовців у перші 600 квартир у містечко Всебратське. Впорядковані квартири їм передали будівельники австрійської фірми «Гофман-Макулан».

Також цього ж року у місті звели мікрорайон Східний-3.

                          

Фото з архіву газети "Червоний Гірник"

На одному з найбільш жвавих транспортних перехресть – площі Горького – завершено наземні роботи. Почали будувати підземний пішохідний перехід на 95 кварталі.

Фото з архіву газети "Червоний Гірник"

По вулиці Мелешкіна (зараз вул. Володимира Великого) почав функціонувати «Будинок моди». Тут кращими модельєрами міста розроблявся і впроваджувався у виробництво жіночий одяг.

                   

Фото з архіву газети "Червоний Гірник"

Транспорт стає криворізьким. Нарешті збулося давнє бажання криворізьких транспортників. 18 січня міністр транспорту УРСР підписав наказ про створення територіально-виробничого об’єднання автомобільного транспорту Мінтрансу УРСР.

Криворізькі письменники створили організацію міського альманаху «Саксагань». Група криворізьких літераторів вважала незадовільною ситуацію, коли в місті з досить серйозними претензіями творчої інтелігенції протягом більше ніж піввіку були відсутні письменницькі друковані органи. 

Кривий Ріг стає академічним містом. 26-27 лютого в міському театрі ім. Тараса Шевченка відбувся установчий з’їзд гірників України, який утворив Академію гірничих наук. Президентом академії тоді став ректор Криворізького гірничо-рудного інституту, доктор технічних наук, професор Володимир Бизов.

Команда krivbass.city висловлює подяку інформаційному партнеру Криворізькій міській газеті «Червоний Гірник» та особисто головному редактору Ігорю Квочці.