Їжа - частина нашого життя, яка стає ще актуальнішою з наближенням зимових свят. Проте, коли ми вирішуємо з'їсти трошки зайвого, наш організм реагує рядом фізіологічних змін. Відчуття голоду є саме результатом процесів, які відбуваються в організмі, розповіли дослідники Університету Маастрихта.
Читайте також: 12 пісних страв: з чого скласти сучасне меню на Святвечір?
Шлунок змінює свій розмір у голодному і ситому стані. Під час перетравлення він скорочується, переміщуючи їжу далі до кишківника. Бурчання шлунка, супроводжуючись звуками і фізичними відчуттями, може нагадувати відчуття голоду. Ідея, що переїдання розтягує шлунок, не зовсім коректна. Шлунок є дуже еластичним органом, і після перетравлення значної кількості їжі він швидко повертається до рівня спокою, що приблизно становить 1-2 літри.
Фото pexels.com
Важливими гормонами, що відповідають за відчуття голоду, є NPY, AgRP і грелін. Ці гормони стимулюють апетит і приглушують гормони ситості. Хоча зв'язок між відчуттям голоду і обсягом їжі великий, існує також звичайний графік прийому їжі, який визначає наше відчуття голоду в певний час. Асоціації між приємними компаніями, настроєм і їжею можуть впливати на нашу готовність до споживання. Навіть настрій може стати пусковим механізмом для споживання їжі, яке асоціюється з приємними враженнями.
Іноді поганий настрій, втома чи пригнічення можуть збільшувати бажання перекусити чимось смачненьким, що може бути пов'язане не тільки з психологічним, але і з фізіологічним відгуком організму.
"Якщо поївши, ви сідаєте на диван перед телевізором із шоколадом та чипсами, організм почне асоціювати ці речі, і в результаті пожувати щось смачненьке буде хотітися щоразу", - каже дослідниця з Університету Маастрихта Каролієн ван ден Аккер.
Навчитися контролювати надмірне харчування може бути важко через умовні рефлекси та асоціації, які формуються в процесі споживання їжі. Психологічний і фізіологічний аспекти впливають на наше харчування, і зміна поглядів на їжу може вимагати часу та зусиль.
"Щоби навчитися їсти менше, люди повинні "забути" свої умовні рефлекси. Вони повинні також переконати себе, що з'їсти щось смачне один раз не означає, що ви маєте це робити й наступного дня", - зазначає ван ден Аккер.
Фото pexels.com
Так, це відмінно підкреслює те, що наше харчування часто не тільки фізіологічно обумовлене, але й сильно підпорядковане психологічним аспектам. Умовні рефлекси, асоціації та звички, які виникають під час прийому їжі в особливих ситуаціях, можуть сильно впливати на наше харчування та відчуття голоду. Коли мозок отримує сигнали, пов'язані з застіллям, він може мобілізувати апетит і збільшити бажання їсти, навіть якщо ми фізіологічно не голодні. Це пояснює, чому після великого застілля або святкових обідів ми можемо відчувати бажання їсти знову, незважаючи на наші фізіологічні потреби.
Розуміння взаємодії між фізіологією та психологією допомагає пояснити, чому ми часто стикаємося з внутрішнім конфліктом між розумінням, що ми не голодні, і бажанням їсти в певних ситуаціях. Розвиток свідомого підходу до харчування та управління харчовими звичками може бути корисним для збереження здоров'я та підтримання балансу в харчуванні.
Раніше ми писали: у Кривому Розі облаштували робочі місця для людей з інвалідністю: подробиці.