Фото із мережі Інтернет

Вчені доводять, що початок робочого часу до 10 години ранку – справжнісіньке випробовування для організму людини: «Усі ми живемо у суспільстві, яке позбавили сну».

Восьмигодинний робочий день почали практикувати у кінці XVIII століття, аби максимально збільшити продуктивність підприємств, що працюють у режимі 24/7. Як не дивно, біологічні цикли людського організму тоді не враховували. Але при цьому організми наших древніх предків розвивались на основі щоденного циклу сонячного світла, а не під впливом бізнес-стратегій. 

Доктор Пол Келлі, провідний дослідник Оксфордського університету, не так давно з’ясував, що найбільш популярний вид цивілізованих тортур – вранішній підйом та початок робочого дня до 10 годин ранку, оскільки це негативно впливає на здоров’я багатьох людей. 

Робота людського організму підпорядковується циркадному ритму – циклу хімічних реакцій, фізичних та психічних процесів, що відбуваються в організмі на генетичному рівні. Від цього циклу залежить майже все: кількість енергії, генерація гормонів, відчуття часу, а також робота мозку. Розпочинаючи роботу до 10 години ранку, ми з точки зору науки, випробовуємо себе, змінюючи цикл та порушуючи баланс багатьох аспектів здоровя. 

Пол Келлі в одному із своїх виступів наголосив, що усі ми живемо у суспільстві, котре позбавили сну. Ця проблема приносить страждання людям по всьому світу, тому із нею необхідно боротись. 

Читайте також: Всесвітній день сну. Яка організація опікується медичними аспектами сну?

Доктор Келлі не зупинився, тому продовжив справу у експерименті. За його рекомендацією у британських школах час початку занять перенесли з 8:30 на 10:00. І експеримент виявився вдалим: відвідуваність в цьому навчальному закладі стала вище, але найголовніше – підвищилась і успішність навчання.

Як вважає сам Келлі, компанії, котрі починають працювати до 10-ої ранку, підвищують рівень довготривалих ризиків для здоров’я усіх співробітників. 

Зізнавайтесь, хто із вас справжній щасливчик та розпочинає свій робочий день о 10:00? Хто «за» зміщення робочих графіків?