У свої 24 роки він пройшов дві ротації на Донеччині. Зараз військовий криворізької бригади НГУ з позивним Арчі боронить нашу державу на Херсонському напрямку. Захисник поділився своїми мріями та розказав про те, що допомогло йому вижити на війні. Історію розказали на сторінці facebook військової частини 3011 Національної гвардії України.
Читайте також: «ми воюємо вдвох, це мотивує боротися до перемоги»: історія батька і сина з Кривого Рогу, які разом стали на захист Батьківщини
Фото в/ч 3011 Нацгвардії України
Зараз у Арчі вже третя ротація. Дві з них були на Донеччині, до та під час повномасштабної війни. У Солодкому Донецької області в 2021-му році ніс службу на блокпостах. А у 2023-му році – вже виконував завдання в бойовій обстановці під Урожайним Волноваського району Донецької області.
«Ворог знаходився від нас у чотирьохстах метрах, настільки близько, що ми чули їхні розмови. Ця відстань здається ніби невеликою, проте ми воюємо за кожен метр і це дається дуже непросто. Про щільність ворожих обстрілів можу сказати одне: вони майже не припинялися і ми вже не рахували скільки і з чого по нас було випущено. Міномети, танки, гради…Тільки встигай фіксувати виходи. І вертушки та дрони, багато дронів у повітрі – розвідувальних та камікадзе», - згадує нацгвардієць.
Поруч з окопом, де військовий знаходився зі своїми побратимами, прилетів ворожий снаряд, трохи присипало землею, вдарило у груди ударною хвилею. Арчі запам’ятав, що тоді майже задихнувся, але не припинив спроб врятуватися.
«Ми подали сигнал нашим, чи є вільний окоп. Після ствердної відповіді ми миттєво перебралися до нього. Окоп був розрахований на двох, а якось помістилося чотири. Попередній наш окоп за лічені хвилини був зруйнований вщент ворожою артою. Ущільнившись максимально, ми врятувалися та перебули найгострішу фазу обстрілів. Тому я зробив висновок: не зволікати, миттєво приймати рішення, головна задача - вижити, бо потім нікому буде виконувати завдання», - додає Арчі.
Саме єдність Сил оборони він називає ключовим фактором у відбитті ворожих атак, спроб агресора зайти на наші позиції.
«Ворог переважав у техніці та живій силі, тому ми намагались використовувати наш ресурс якомога ефективніше. Разом з побратимами з інших підрозділів діяли чітко та злагоджено. Дяка всім, хто прикривав нас у сутужну хвилину, хто нісся на допомогу по першому зову. Ми відстояли наші рубежі», - говорить військовий.
Нині Арчі несе службу на Херсонщині. Його позиції постійно атакують дрони-камікадзе, які, зазначає гвардієць, зазвичай літають парами, і військові ефективно їх знищують.
Ворог постійно змінює тактику обстрілів і військові постійно перебувають у стані готовності до будь-якого розвитку подій 24/7. Але при цьому не забувають мріяти.
«Мої мрії зараз дуже прості та невибагливі. До війни це були якісь грандіозні плани. А тепер – просто добре виспатись, повернутись додому живим та здоровим. Все решта – після нашої Перемоги, здобудемо та побудуємо», - ділиться Арчі.
Раніше ми писали: «ми ніколи не зупинимо боротьбу»: історія рідних братів, які на війні пліч-о-пліч стоять проти ворога.