Загинув Іван Пілюгін: у мирному житті рятував доменну піч, а на полі бою - країну

Внаслідок тяжкого поранення у лікарні Дніпра 22 січня загинув Захисник Іван Пілюгін.

Іван був поранений під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Опитне Покровського району Донецької області. На жаль, врятувати хлопця не вдалося, він помер в Дніпропетровській клінічній лікарні ім. Мечникова. Трагічну новину повідомили у пресслужбі підприємства "АрселорМіттал Кривй Ріг".

У мирному житті Іван Пілюгін працював у доменному цеху № 1 "АрселорМіттал Кривий Ріг". Колеги згадують, що від початку свого працевлаштування до цеху у 2005 року він виявляв цікавість до доменної справи, прагнув постійно навчатися, пізнавати різні спеціальності, вдосконалюватися.

Але найбільше колегам Івана запам’ятався випадок, коли вони всією зміною в буквальному сенсі врятували доменну піч. Це сталося під час одного з блекаутів у 2022 році.

У першому доменному цеху тривав звичайний робочий день. Друга зміна доменників працювала біля ДП № 6, яка на той момент була єдиною працюючою доменною піччю на підприємстві. Після 14-ї години, коли в країні зникло світло під час масованої ракетної атаки ворога, доменна піч саме готувалася до чергового випуску чавуну, усі були готові до початку випуску плавки. Але раптом у цеху зникло світло, вимкнулися усі комп’ютери, згасли електронні показники на пульту управління, завмерли основні та допоміжні механізми домни, а на додачу у мобілках робітників «розтанув» зв’язок.

Часу для з’ясування обставин у доменників не було, ситуація вимагала негайних дій для запобігання аварійній ситуації.

«Доменна піч має два джерела живлення – основний та резервний. Наші електрики швидко перевели агрегат на резервну гілку. Тільки но почала оживати електроніка і… світло знову зникло через падіння напруги в мережі. Нам стало зрозумілим, що доменну піч треба зупиняти. Але робити це було потрібно дуже грамотно, адже у печі був чавун. Ми розподілилися попарно, щоб вручну рухати механізми на усіх дільницях печі. Це важка праця, адже механізми важкі. Наприклад, тільки відсікаючий від газоочистки клапан важить не менш 5-ти тонн. А рухати його треба, бо таким чином ми від’єднуємося від агрегату, скидаємо тиск з печі і уникаємо вибуху. Ми вручну відкрили електричний повітряно-розвантажувальний клапан «снорт» і почали випуск плавки. І в цю мить резервна електрична підстанція заробила і у нас з’явилося світло. Нам пощастило, далі усі робочі процеси, в тому числі і зупинку домни ми здійснювали за допомогою працюючої електроніки», - згадує Антон Кістерець, заступник начальника ДЦ № 1 з технології.

 Фото пресслужби "АрселорМіттал Кривий Ріг"

У бригаді того дня на зміні був і Іван Пілюгін. Разом з колегами він проявив неабияку психологічну витримку і високий професіоналізм. А цей випадок увійшов в історію підприємства.

Трудовий шлях Івана на підприємстві почався з роботи бункерувальником доменних печей, потім він працював слюсарем-ремонтником, а з 2017 року став водопровідником ДП.

«Нам усім, хто працював поряд з Іваном Пілюгіним, дуже важко усвідомлювати, що його вже немає, що він вже ніколи не зайде до цеху, не привітає колег, не подарує свою усмішку, адже він завжди був на позитиві, – згадує Валерій Сарухан, в.о. старшого майстра ДЦ № 1. – Іван був відкритою, щирою людиною, завжди готовою допомогти, якщо треба. А ще він був душею компанії, довіряв людям, ставився до усіх з відкритим серцем. Івана ми запам’ятаємо висококласним спеціалістом, який постійно прагнув більшого, тому і навчався новому. Він із завзяттям та цікавістю брався за нову справу та усе доводив до кінця. Війна, на жаль, забирає найкращих».

Висловлюємо щирі співчуття родині Івана Пілюгіна, його друзям, колегам, побратимам.

Нагадаємо, що журналісти krivbass.city збирають дані про полеглих захисників і захисниць із Кривого Рогу. Загальний список загиблих у російсько-українській війні ми публікуємо у спеціальній «Книзі пам’яті». Якщо ви маєте інформацію про військовослужбовців, інформа ції про яких немає у книзі, напишіть нам.